БЛАЖЧИЙ, А, Е.
Блажчий, а, е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 72.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЛАЗЕН, ЗНА, →← БЛАЖИТИСЯ, ЖУСЯ, ЖИШСЯ,